Значення в інших словниках
-
хатчина —
хатчи́на іменник жіночого роду розм.
Орфографічний словник української мови
-
хатчина —
див. дім; халабуда
Словник синонімів Вусика
-
хатчина —
ХАТЧИ́НА, и, ж., розм. Те саме, що хати́на. Іван мав хатчину та кусник городця, жінку, корову та п'ятеро дітей (Л. Мартович); Нарешті зачула [Левантина], як брязкає на дверях замок. Утекла в темну хатчину і сіла на ліжко (Б.
Словник української мови у 20 томах
-
хатчина —
ХА́ТА (сільська житлова будівля, звичайно одноповерхова); ХАТИ́НА, ХАТЧИ́НА розм. (перев. невелика); МА́ЗАНКА, ХВОРОСТЯ́НКА, ЛІ́ПЛЯ́НКА діал. (зроблена з глини, сирцевої цегли або хмизу, обмазаного глиною); ГЛИ́НЯНКА розм.
Словник синонімів української мови
-
хатчина —
Хатчи́на, -ни; -чи́ни, -чи́н
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
хатчина —
ХАТЧИ́НА, и, ж., розм. Те саме, що ха́тка. Іван мав хатчину та кусник городця, жінку, корову та п’ятеро дітей (Март., Тв., І954, 227); Нарешті зачула [Левантина], як брязкає на дверях замок. Утекла в темну хатчину і сіла на ліжко (Гр., II, 1963, 286).
Словник української мови в 11 томах
-
хатчина —
Хатчина, -ни ж. Избенка. Над Прутом у лузі хатчина стоїть. Млак. 3.
Словник української мови Грінченка