Великий тлумачний словник сучасної мови

хвалений

хва́лений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. і теп. ч. до хвалити.

2》 у знач. прикм. Розхвалений, занадто високо оцінений.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. хвалений — хва́лений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. хвалений — ХВА́ЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до хвали́ти. Особливо невдоволений був бригадир Зозуля. Вже випливли нагору його могоричеві діла, і з шумом провалилась кандидатура хваленої ним Одарки Лихнюк (С. Журахович). 2. у знач. прикм.  Словник української мови у 20 томах
  3. хвалений — Хва́лений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. хвалений — ХВА́ЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. і теп. ч. до хвали́ти. Особливо невдоволений був бригадир Зозуля. Вже випливли нагору його могоричеві діла, і з шумом провалилась кандидатура хваленої ним Одарки Лихнюк (Жур., Звич. турботи, 1960, 106). 2. у знач.  Словник української мови в 11 томах
  5. хвалений — Хвалений, -а, -е Хваленный, похваленный, получившій похвалу. Ти отце добув, то будеш у хазяїна хвалений. Мнж. 56.  Словник української мови Грінченка