хвалько —
I дериніс, дришігель, задавака, задавакуватий, задавачка, самохвал, самохвалець, цвеник, хвалістрант, хвальковитий, хвалькуватий, хваст, хвастик, хвастливий, хвастовитий, хвастун, хвастунець, хвастунчик, чванько, чваньковитий, чванькуватий II див. пихатий
Словник синонімів Вусика
хвалько —
ХВАЛЬКО́, а́, ч., розм. Той, хто любить хвалити себе, хизуватися, хвастати чим-небудь; хвастун. Поки хвалько нахвалиться – будько набудеться (прислів'я); Який той Матій дурний – а хвалько!.. (І.
Словник української мови у 20 томах
хвалько —
ХВАЛЬКО́ розм. (людина, яка любить хвалити себе, хвастати ким-, чим-небудь), ХВАСТУ́Н підсил. розм., ХВАСТ підсил. розм., ВИХВАЛЯ́КА підсил. розм.; САМОХВА́Л, САМОХВА́ЛЕЦЬ (той, хто хвалить себе); ФАНФАРО́Н розм. (хвалькуватий базіка).
Словник синонімів української мови
хвалько —
ХВАЛЬКО́, а́, ч., розм. Хвалькувата людина; хвастун. Поки хвалько нахвалиться — будько набудеться (Укр.. присл.., 1955, 171); Який той Матій дурний — а хвалько!.. (Фр.
Словник української мови в 11 томах
хвалько —
Хвалько, -ка м. Хвастунъ. Поки хвалько нахвалиться, чванько начваниться, будько набудеться, а батько наб'ється. Ном. № 5680.
Словник української мови Грінченка