хватати
хвата́ти
I -аю, -аєш, недок., рідко хватити, хвачу, хватиш, док., перех., розм.
Те саме, що хапати I.
II -ає, недок., хватити, хватить, док., безос., розм.
Бути достатнім для кого-, чого-небудь; вистачати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови