хватка
хва́тка
-и, ж.
1》 Прийом, спосіб, яким хапають, беруть що-небудь. Залізна хватка. Мертва хватка.
2》 перен., розм. Спосіб дій, манера поведінки кого-небудь.
3》 Конусна сітка, напнута на обруч або рамку з держаком, яку використовують для ловлі риби, комах, птахів.
4》 мн. хватки, -ток, діал. Рогач (у 1 знач.); чаплія.
Великий тлумачний словник сучасної української мови