хвицатися

хвица́тися

-аюся, -аєшся, недок.

1》 Битися задніми ногами (про копитних тварин); брикатися.

|| Мати звичку хвицати (у 1 знач.).

|| Хвицати один одного.

2》 перен., розм. Виявляти норовистість; упиратися, пручатися, капризувати.

Значення в інших словниках

1. хвицатися — хвица́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. хвицатися — див. брикатися; перечити  Словник синонімів Вусика
3. хвицатися — ХВИЦА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. 1. Битися задніми ногами (про копитних тварин); брикатися. – Мої клієнти силоміць роблять зі мною те, що вони звикли робити з норовистою кобилою, коли та не везе, а тільки хвицається (Л.  Словник української мови у 20 томах
4. хвицатися — БРИКА́ТИ (про копитних тварин — підкидати зад і задні ноги, а також бити, битися при цьому однією або обома задніми ногами), БРИКА́ТИСЯ, КО́ПАТИ, ХВИЦА́ТИ, ХВИЦА́ТИСЯ, ВИХА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. хвицатися — ХВИЦА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. 1. Битися задніми ногами (про копитних тварин); брикатися. — Мої клієнти силоміць роблять зі мною те, що вони звикли робити з норовистою кобилою, коли та не везе, а тільки хвицається (Сміл.  Словник української мови в 11 томах