хвицати
хвица́ти
-аю, -аєш, недок.
1》 перех. і неперех. Бити однією чи обома задніми ногами (про копитних тварин); брикати, вихати.
|| Граючись, пустуючи, обороняючись і т. ін., бити чи робити різкі рухи ногою або ногами (про людей).
2》 неперех., перен., розм. Виявляти норовистість; капризувати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови