Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
хворостець —
хворосте́ць іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
хворостець —
[хворостец'] -роус'ц':у, ор. -росц:ем, м. (на) -роус'ц':і
Орфоепічний словник української мови
хворостець —
ХВОРОСТЕ́ЦЬ, тцю́, ч. Зменш.-пестл. до хво́ро́ст. Хто по хворостець побіжить, щоб у грубці прокинути, хто миску лаштує, хліб; діти раді батькові, аж танцюють (Ганна Барвінок).
Словник української мови у 20 томах
хворостець —
ХВОРОСТЕ́ЦЬ, тцю́, ч. Зменш.-пестл. до хво́ро́ст. Хто по хворостець побіжить, щоб у грубці прокинути, хто миску лаштує, хліб; діти раді батькові, аж танцюють (Барв., Опов.., 1902, 441).
Словник української мови в 11 томах
хворостець —
Хворостець, -тцю́ м. Мелкій хворостъ. Хто по хворостець побіжить, щоб у грубці прокинути? Г. Барв. 441.
Словник української мови Грінченка