хворостець
ХВОРОСТЕ́ЦЬ, тцю́, ч. Зменш.-пестл. до хво́ро́ст.
Хто по хворостець побіжить, щоб у грубці прокинути, хто миску лаштує, хліб; діти раді батькові, аж танцюють (Барв., Опов.., 1902, 441).
Словник української мови (СУМ-11)ХВОРОСТЕ́ЦЬ, тцю́, ч. Зменш.-пестл. до хво́ро́ст.
Хто по хворостець побіжить, щоб у грубці прокинути, хто миску лаштує, хліб; діти раді батькові, аж танцюють (Барв., Опов.., 1902, 441).
Словник української мови (СУМ-11)