1. Словник української мови в 11 томах

хворостець

ХВОРОСТЕ́ЦЬ, тцю́, ч. Зменш.-пестл. до хво́ро́ст.

Хто по хворостець побіжить, щоб у грубці прокинути, хто миску лаштує, хліб; діти раді батькові, аж танцюють (Барв., Опов.., 1902, 441).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хворостець — хворосте́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. хворостець — [хворостец'] -роус'ц':у, ор. -росц:ем, м. (на) -роус'ц':і Орфоепічний словник української мови
  3. хворостець — ХВОРОСТЕ́ЦЬ, тцю́, ч. Зменш.-пестл. до хво́ро́ст. Хто по хворостець побіжить, щоб у грубці прокинути, хто миску лаштує, хліб; діти раді батькові, аж танцюють (Ганна Барвінок). Словник української мови у 20 томах
  4. хворостець — -тцю, ч. Зменш.-пестл. до хворост. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. хворостець — Хворостець, -тцю́ м. Мелкій хворостъ. Хто по хворостець побіжить, щоб у грубці прокинути? Г. Барв. 441. Словник української мови Грінченка