1. Орфоепічний словник української мови

хворостець

хворосте́ць

[хворостец']

-роус'ц':у, ор. -росц:ем, м. (на) -роус'ц':і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хворостець — хворосте́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. хворостець — ХВОРОСТЕ́ЦЬ, тцю́, ч. Зменш.-пестл. до хво́ро́ст. Хто по хворостець побіжить, щоб у грубці прокинути, хто миску лаштує, хліб; діти раді батькові, аж танцюють (Ганна Барвінок). Словник української мови у 20 томах
  3. хворостець — -тцю, ч. Зменш.-пестл. до хворост. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хворостець — ХВОРОСТЕ́ЦЬ, тцю́, ч. Зменш.-пестл. до хво́ро́ст. Хто по хворостець побіжить, щоб у грубці прокинути, хто миску лаштує, хліб; діти раді батькові, аж танцюють (Барв., Опов.., 1902, 441). Словник української мови в 11 томах
  5. хворостець — Хворостець, -тцю́ м. Мелкій хворостъ. Хто по хворостець побіжить, щоб у грубці прокинути? Г. Барв. 441. Словник української мови Грінченка