хворостець
Хворостець, -тцю́
м. Мелкій хворостъ. Хто по хворостець побіжить, щоб у грубці прокинути? Г. Барв. 441.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хворостець — хворосте́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- хворостець — [хворостец'] -роус'ц':у, ор. -росц:ем, м. (на) -роус'ц':і Орфоепічний словник української мови
- хворостець — ХВОРОСТЕ́ЦЬ, тцю́, ч. Зменш.-пестл. до хво́ро́ст. Хто по хворостець побіжить, щоб у грубці прокинути, хто миску лаштує, хліб; діти раді батькові, аж танцюють (Ганна Барвінок). Словник української мови у 20 томах
- хворостець — -тцю, ч. Зменш.-пестл. до хворост. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хворостець — ХВОРОСТЕ́ЦЬ, тцю́, ч. Зменш.-пестл. до хво́ро́ст. Хто по хворостець побіжить, щоб у грубці прокинути, хто миску лаштує, хліб; діти раді батькові, аж танцюють (Барв., Опов.., 1902, 441). Словник української мови в 11 томах