1. Словник української мови в 11 томах

хворост

ХВО́РО́СТ, у, ч. Те саме, що хмиз.

Коло куреня піднімався вгору синій дим: там був закопаний в землю казан, а під казаном в ямі горів хворост (Н.-Лев., II, 1956, 32);

— Ти завтра ще привези собі зароблений хворост, поки дорога не забитна (Стельмах, II, 1962, 392);

// Гнучке пруття з лози, верби, ліщини і т. ін., що йде на спорудження чого-небудь.

Широкі ворота з хворосту були одчинені навстіж (Н.-Лев., II, 1956, 263);

За будинком тяглися хліви, хворостом плетені, обори, клуні і садок, що спускався до великого ставу (Панч, Гомон. Україна, 1954, 82).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хворост — хво́ро́ст іменник чоловічого роду хмиз Орфографічний словник української мови
  2. хворост — див. хмиз Словник синонімів Вусика
  3. хворост — Дриз, хмиз, сушняк Словник чужослів Павло Штепа
  4. хворост — ХВО́РО́СТ, у, ч. Те саме, що хмиз. Коло куреня піднімався вгору синій дим: там був закопаний в землю казан, а під казаном в ямі горів хворост (І. Нечуй-Левицький); – Ти завтра ще привези собі зароблений хворост, поки дорога не забитна (М. Словник української мови у 20 томах
  5. хворост — -у, ч. Те саме, що хмиз. || Гнучке пруття з лози, верби, ліщини і т. ін., що йде на спорудження чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. хворост — ХМИЗ збірн. (невеликі тонкі гілки, відділені від дерева, куща; сухі гілки, сучки дерев, що попадали на землю), ХМИ́ЗЗЯ рідше, ХВО́РО́СТ, ХВОРОСТИ́ННЯ діал., ХВОРОСТНЯ́К, ПАЛІ́ЧЧЯ, ЛОМ, ЛОМА́ЧЧЯ, ТРУ́СОК, ТРУСК діал., ХМИЗНЯ́К рідше, ЛА́МАНЬ розм. Словник синонімів української мови
  7. хворост — Хворо́ст, -ту і хво́рост, хво́росту Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. хворост — Хворост, -ту м. Хворостъ. Св. Л. 157. Лежить під хворостом та й крутить хвостом. Ном. стр. 293, № 119. Словник української мови Грінченка