хворовитий
ХВОРОВИ́ТИЙ, а, е. Те саме, що хворобли́вий.
Брати пильно подивилися на старшенького, і їх вразило його бліде, хворовите лице і вся постать, що гнулась, неначе від непосильного тягаря (Стельмах, І, 1962, 558).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хворовитий — хворови́тий прикметник Орфографічний словник української мови
- хворовитий — див. слабий; хворий Словник синонімів Вусика
- хворовитий — ХВОРОВИ́ТИЙ, а, е. Те саме, що хворобли́вий. Брати пильно подивилися на старшенького, і їх вразило його бліде, хворовите лице і вся постать, що гнулась, неначе від непосильного тягаря (М. Стельмах); Він – поет, отой карликуватий, схожий на старого хлопчика, хворовитий Касян (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах
- хворовитий — -а, -е. Те саме, що хворобливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хворовитий — ХВОРОБЛИ́ВИЙ (який легко піддається хворобам, часто хворіє), ХВОРОВИ́ТИЙ, БО́ЛІСНИЙ, СЛАБОВИ́ТИЙ розм., ХОРОБЛИ́ВИЙ розм., ХОРОВИ́ТИЙ діал., ХОРУВА́ТИЙ діал., БЕЗЗДОРО́ВНИЙ (БЕЗЗДОРІ́ВНИЙ) діал. Словник синонімів української мови
- хворовитий — Хворовитий, -а, -е Болѣзненный. Словник української мови Грінченка