1. Словник синонімів української мови

хворовитий

ХВОРОБЛИ́ВИЙ (який легко піддається хворобам, часто хворіє), ХВОРОВИ́ТИЙ, БО́ЛІСНИЙ, СЛАБОВИ́ТИЙ розм., ХОРОБЛИ́ВИЙ розм., ХОРОВИ́ТИЙ діал., ХОРУВА́ТИЙ діал., БЕЗЗДОРО́ВНИЙ (БЕЗЗДОРІ́ВНИЙ) діал. — Бабуся теж хотіла було їхати, та останнім часом щось вона хворобливою стала (Ю. Збанацький); Він — поет, отой карликуватий, схожий на старого хлопчика, хворовитий Касян (М. Рильський); Петер вітає мене надто засмучений і вигляд у нього болісний (П. Колесник); Зануда не любив своєї окатої, замлілої та слабовитої Сані (І. Нечуй-Левицький); Сидить, одхилившись на подушки, Люцілла, тоненьке, дуже хоровите дівча-підліток (Леся Українка); Так часто кривиться безздоровний хлопець над своїм дужим товаришем, і треба тілько дужому повернутися, щоб слабосильний знову перевернувся на покірного (Панас Мирний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хворовитий — хворови́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. хворовитий — див. слабий; хворий Словник синонімів Вусика
  3. хворовитий — ХВОРОВИ́ТИЙ, а, е. Те саме, що хворобли́вий. Брати пильно подивилися на старшенького, і їх вразило його бліде, хворовите лице і вся постать, що гнулась, неначе від непосильного тягаря (М. Стельмах); Він – поет, отой карликуватий, схожий на старого хлопчика, хворовитий Касян (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах
  4. хворовитий — -а, -е. Те саме, що хворобливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. хворовитий — ХВОРОВИ́ТИЙ, а, е. Те саме, що хворобли́вий. Брати пильно подивилися на старшенького, і їх вразило його бліде, хворовите лице і вся постать, що гнулась, неначе від непосильного тягаря (Стельмах, І, 1962, 558). Словник української мови в 11 томах
  6. хворовитий — Хворовитий, -а, -е Болѣзненный. Словник української мови Грінченка