хворост

ХМИЗ збірн. (невеликі тонкі гілки, відділені від дерева, куща; сухі гілки, сучки дерев, що попадали на землю), ХМИ́ЗЗЯ рідше, ХВО́РО́СТ, ХВОРОСТИ́ННЯ діал., ХВОРОСТНЯ́К, ПАЛІ́ЧЧЯ, ЛОМ, ЛОМА́ЧЧЯ, ТРУ́СОК, ТРУСК діал., ХМИЗНЯ́К рідше, ЛА́МАНЬ розм., ЛІМ діал., ПАТИ́ЧЧЯ діал., РІ́ЩЕ діал., ХАМЛО́ діал., ХРУСТ діал., ХАЩ діал. Підклали свіжого хмизу, й сухі палички затріщали в синенькому полум'ї (С. Васильченко); Хмиззя, обмазане в глей, говорюча ластівка носить, Поки не зліпить гнізда (М. Зеров); Старша сестра, чорноока Маруся, вартовому зуби замовляла, а меншенька Катруся знедоленому братику хліб і до хліба через оголене хворостиння рученятами пропихала (С. Ковалів); Короткочубі трави по долинках ще схилені в один бік, а в них позапліталось паліччя, очерет, торішнє сіно (Ю. Мушкетик); Ой піду я в ліс по дрова, Назбираю лому (пісня); Віктор підкладає сухе ломаччя.. З багаття знову вириваються веселі язики (П. Автомонов); В каміні дотлівали поліна та трусок (І. Нечуй-Левицький); Молодь з бригади .. допомогла лісоводам.. возити та викладати по гребенях схилів паливний матеріал, тобто всяку ламань, прілу солому, сухий бур'ян (І. Волошин); Мов хорий, вітер там стогнав, Серед верхів блукаючи. То в далі лім десь затріщить, Ворона крякне (І. Франко); За шість грибків та оберемок сухого патиччя ви обидва припаяли мені тоді п'ять злотих штрафу (П. Козланюк); Станко та Мирослава докинули ріща на вогонь (Ю. Опільський); Так навпростець і чеше (Масляк), по колоддям спотикається і вже не десять разів лобом цілувався з хамлом, що попід ногами йому плуталося (Г. Квітка-Основ'яненко); (Деві:) Дядьку, ось пожди, я хрусту принесу, вогонь підживим (Леся Українка). — Пор. сушня́к.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хворост — хво́ро́ст іменник чоловічого роду хмиз Орфографічний словник української мови
  2. хворост — див. хмиз Словник синонімів Вусика
  3. хворост — Дриз, хмиз, сушняк Словник чужослів Павло Штепа
  4. хворост — ХВО́РО́СТ, у, ч. Те саме, що хмиз. Коло куреня піднімався вгору синій дим: там був закопаний в землю казан, а під казаном в ямі горів хворост (І. Нечуй-Левицький); – Ти завтра ще привези собі зароблений хворост, поки дорога не забитна (М. Словник української мови у 20 томах
  5. хворост — -у, ч. Те саме, що хмиз. || Гнучке пруття з лози, верби, ліщини і т. ін., що йде на спорудження чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. хворост — Хворо́ст, -ту і хво́рост, хво́росту Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. хворост — ХВО́РО́СТ, у, ч. Те саме, що хмиз. Коло куреня піднімався вгору синій дим: там був закопаний в землю казан, а під казаном в ямі горів хворост (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  8. хворост — Хворост, -ту м. Хворостъ. Св. Л. 157. Лежить під хворостом та й крутить хвостом. Ном. стр. 293, № 119. Словник української мови Грінченка