1. Словник синонімів української мови

хворостина

РІ́ЗКА (зрізана або поламана тонка, гнучка гілка), ПРУТ, ХМИЗИ́НА, ХВОРОСТИ́НА, ДУБЕ́ЦЬ, ДУ́БЧИК розм., ХЛУДИ́НА розм.; ЛОЗИ́НА, ЛОЗА́ розм. (із стебла лози); ХЛИСТ (для верхової їзди, дресирування звірів тощо). Що із тебе, сухий дубе, Нічого не буде, А із мене, березини — Віники да різки (П. Чубинський); Била мене матуся Березовим прутом (пісня); Професор зосереджено щось креслив хмизиною по піску (О. Гончар); От уже клунок і хворостина від собак лежать на санчатах (М. Стельмах); Я мовчки одломив з верби молодий дубець — поганяти коня (Г. Косинка); Зломивши дубчика з кущів, Щоб півня добре стьобонути, Перехрестивсь він та й побрів (Я. Щоголів); Грицько, потрушуючи хлудиною, реготався (Панас Мирний); Мати взяла лозину й загнала свого хваленого хазяїна аж на піч (С. Чорнобривець); Панночка тим часом сіла на найближчу лавку і швидко-швидко збивала з-під ніг камінці хлистом (Леся Українка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хворостина — хворости́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. хворостина — Лозина, хмизина, хлудина, п! ПРУТ, ХМИЗ Словник синонімів Караванського
  3. хворостина — див. палиця Словник синонімів Вусика
  4. хворостина — Лозина, лозинка, хмизина, хмизинка, хлудина, хлудинка, хвойдина, хвойдинка, див. різка, прут Словник чужослів Павло Штепа
  5. хворостина — ХВОРОСТИ́НА, и, ж. Довга тонка зрубана або зламана гнучка гілка; лозина. Коло причілка стояла та хворостина, котрою Карпо з Лавріном міряв город (І. Нечуй-Левицький); Чіпка вступив у двір.., собака кинулась на його з-під загороди. Словник української мови у 20 томах
  6. хворостина — -и, ж. Довга тонка зрубана або зламана гілка; лозина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. хворостина — Хворости́на, -ни, -ні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. хворостина — ХВОРОСТИ́НА, и, ж. Довга тонка зрубана або зламана гілка; лозина. Коло причілка стояла та хворостина, котрою Карпо з Лавріном міряв город (Н.-Лев., II, 1956, 355); Чіпка вступив у двір.., собака кинулась на його з-під загороди. Словник української мови в 11 томах