хворостина
ХВОРОСТИ́НА, и, ж.
Довга тонка зрубана або зламана гнучка гілка; лозина.
Коло причілка стояла та хворостина, котрою Карпо з Лавріном міряв город (І. Нечуй-Левицький);
Чіпка вступив у двір.., собака кинулась на його з-під загороди. Чіпка подався назад до ліси, став випручувати хворостину (Панас Мирний);
За гусями вийшов з хворостиною в руках пастух, високий, дзюбатий та бородатий (М. Коцюбинський);
А хіба ж не сміялись люде [люди], як Мартин до пана за сторожа найнявся, та було як покине той пан на зиму на Мартина все своє хазяйство – і дім, і сад, а Мартин з того саду і хворостини не спалить – усе кізяком отоплявся?! (Грицько Григоренко);
От уже клунок і хворостина від собак лежать на санчатах (М. Стельмах);
* У порівн. Василь Плющ – тонкий, як замашна хворостина, хлопець з хижувато загнутим носом на довгастому лиці – неохоче звівся із свого місця (Є. Гуцало).
Значення в інших словниках
- хворостина — хворости́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- хворостина — Лозина, хмизина, хлудина, п! ПРУТ, ХМИЗ Словник синонімів Караванського
- хворостина — див. палиця Словник синонімів Вусика
- хворостина — Лозина, лозинка, хмизина, хмизинка, хлудина, хлудинка, хвойдина, хвойдинка, див. різка, прут Словник чужослів Павло Штепа
- хворостина — -и, ж. Довга тонка зрубана або зламана гілка; лозина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хворостина — РІ́ЗКА (зрізана або поламана тонка, гнучка гілка), ПРУТ, ХМИЗИ́НА, ХВОРОСТИ́НА, ДУБЕ́ЦЬ, ДУ́БЧИК розм., ХЛУДИ́НА розм.; ЛОЗИ́НА, ЛОЗА́ розм. (із стебла лози); ХЛИСТ (для верхової їзди, дресирування звірів тощо). Словник синонімів української мови
- хворостина — Хворости́на, -ни, -ні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- хворостина — ХВОРОСТИ́НА, и, ж. Довга тонка зрубана або зламана гілка; лозина. Коло причілка стояла та хворостина, котрою Карпо з Лавріном міряв город (Н.-Лев., II, 1956, 355); Чіпка вступив у двір.., собака кинулась на його з-під загороди. Словник української мови в 11 томах