Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
хижчина —
хижчи́на іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
хижчина —
ХИЖЧИ́НА, и, ж. Те саме, що хи́жка. А вона метнулась у хижчину, – Там стояла горілка (Сл. Б. Грінченка); Трудилися гарно: треба було обсіяти переорані війною лани. Нап'ясти на місці згарища сяку-таку хижчину (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови у 20 томах
хижчина —
Хижчина, -ни ж. = хижка. Мил. 159. А вана метнулась у хижчину, — там стояла горілка. Полт. Побігла вина швиденько у хижчину. О. 1862. V. 49. Я тобі поставлю хишчину в лісі, і там будеш сидіти. Гн. І. 133.
Словник української мови Грінченка