Великий тлумачний словник сучасної мови

хитний

хитни́й

-а, -е, тех.

Який хитається.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. хитний — хитни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. хитний — див. хиткий  Словник синонімів Вусика
  3. хитний — ХИТНИ́Й, а́, е́, техн. Який хитається. Для кріплення проводів тепер застосовують глухі хитні затискачі (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  4. хитний — I. ХИСТКИ́Й (який хитається з боку на бік або згори донизу), ХИТКИ́Й, ХИБКИ́Й, ХИТЛИ́ВИЙ розм., ХИТЛЯ́ВИЙ розм., ВИХЛЯ́СТИЙ розм., ВИХЛЮВА́ТИЙ діал.; РОЗХИ́ТАНИЙ (який став хистким); ХИТНИ́Й техн. (який має здатність хитатися).  Словник синонімів української мови
  5. хитний — ХИТНИ́Й, а́, е́, техн. Який хитається. Для кріплення проводів тепер застосовують глухі хитні підтримуючі затискачі (Сіль. лінії електропередачі, 1956, 22).  Словник української мови в 11 томах