хитний

ХИТНИ́Й, а́, е́, техн. Який хитається.

Для кріплення проводів тепер застосовують глухі хитні підтримуючі затискачі (Сіль. лінії електропередачі, 1956, 22).

Значення в інших словниках

1. хитний — хитни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. хитний — див. хиткий  Словник синонімів Вусика
3. хитний — ХИТНИ́Й, а́, е́, техн. Який хитається. Для кріплення проводів тепер застосовують глухі хитні затискачі (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. хитний — -а, -е, тех. Який хитається.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. хитний — I. ХИСТКИ́Й (який хитається з боку на бік або згори донизу), ХИТКИ́Й, ХИБКИ́Й, ХИТЛИ́ВИЙ розм., ХИТЛЯ́ВИЙ розм., ВИХЛЯ́СТИЙ розм., ВИХЛЮВА́ТИЙ діал.; РОЗХИ́ТАНИЙ (який став хистким); ХИТНИ́Й техн. (який має здатність хитатися).  Словник синонімів української мови