1. Словник української мови в 11 томах

хитний

ХИТНИ́Й, а́, е́, техн. Який хитається.

Для кріплення проводів тепер застосовують глухі хитні підтримуючі затискачі (Сіль. лінії електропередачі, 1956, 22).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хитний — хитни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. хитний — див. хиткий Словник синонімів Вусика
  3. хитний — ХИТНИ́Й, а́, е́, техн. Який хитається. Для кріплення проводів тепер застосовують глухі хитні затискачі (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. хитний — -а, -е, тех. Який хитається. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. хитний — I. ХИСТКИ́Й (який хитається з боку на бік або згори донизу), ХИТКИ́Й, ХИБКИ́Й, ХИТЛИ́ВИЙ розм., ХИТЛЯ́ВИЙ розм., ВИХЛЯ́СТИЙ розм., ВИХЛЮВА́ТИЙ діал.; РОЗХИ́ТАНИЙ (який став хистким); ХИТНИ́Й техн. (який має здатність хитатися). Словник синонімів української мови