хитлявий
ХИТЛЯ́ВИЙ, а, е, розм. Те саме, що хистки́й¹ 1, 2.
Марина пішла в темряві по вузеньких хитлявих східцях, держачися за стіну, щоб не впасти (Гр., І, 1963, 263);
— Не смій так про неї!.. Чуєш? Борис злякано відсахнувся, не чекав такого від Феді. Але зараз же опанував себе, негарно засміявся: — Ха-ха!.. Боїшся, щоб не відбив?..— і пішов геть своєю хитлявою ходою (Ткач, Жди.., 1959, 54);
Із-під ніг коня вихопився хитлявий стовпчик пилюки і, обертаючись довкола себе, побіг попереду (Жур., Вечір.., 1958, 176).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хитлявий — хитля́вий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- хитлявий — див. хиткий Словник синонімів Вусика
- хитлявий — ХИТЛЯ́ВИЙ, а, е, розм. Те саме, що хистки́й¹ 1, 2. Марина пішла в темряві по вузеньких хитлявих східцях, держачися за стіну, щоб не впасти (Б. Грінченко); – Не смій так про неї!.. Чуєш? Борис злякано відсахнувся, не чекав такого від Феді. Словник української мови у 20 томах
- хитлявий — -а, -е, розм. Те саме, що хисткий I 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- хитлявий — НЕПЕ́ВНИЙ (про голос, рухи, ходу тощо — який свідчить про внутрішні сумніви, невпевненість, несміливість і т. ін. або слабість), НЕВПЕ́ВНЕНИЙ, НЕРІШУ́ЧИЙ підсил. Словник синонімів української мови