хитлявий
ХИТЛЯ́ВИЙ, а, е, розм.
Те саме, що хистки́й¹ 1, 2.
Марина пішла в темряві по вузеньких хитлявих східцях, держачися за стіну, щоб не впасти (Б. Грінченко);
– Не смій так про неї!.. Чуєш? Борис злякано відсахнувся, не чекав такого від Феді. Але зараз же опанував себе, негарно засміявся: – Ха-ха!.. Боїшся, щоб не відбив?.. – і пішов геть своєю хитлявою ходою (Д. Ткач);
Із-під ніг коня вихопився хитлявий стовпчик пилюки і, обертаючись довкола себе, побіг попереду (С. Журахович).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хитлявий — хитля́вий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- хитлявий — див. хиткий Словник синонімів Вусика
- хитлявий — -а, -е, розм. Те саме, що хисткий I 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- хитлявий — НЕПЕ́ВНИЙ (про голос, рухи, ходу тощо — який свідчить про внутрішні сумніви, невпевненість, несміливість і т. ін. або слабість), НЕВПЕ́ВНЕНИЙ, НЕРІШУ́ЧИЙ підсил. Словник синонімів української мови
- хитлявий — ХИТЛЯ́ВИЙ, а, е, розм. Те саме, що хистки́й¹ 1, 2. Марина пішла в темряві по вузеньких хитлявих східцях, держачися за стіну, щоб не впасти (Гр., І, 1963, 263); — Не смій так про неї!.. Чуєш? Борис злякано відсахнувся, не чекав такого від Феді. Словник української мови в 11 томах