хлипати

хли́пати

-аю, -аєш, недок.

1》 Посилено, судорожно вдихати, втягувати повітря, перев. від плачу або від сміху.

|| Плачучи або зітхаючи, поривчасто втягуючи повітря, говорити що-небудь.

|| розм. Плакати, голосно вдихаючи, втягуючи повітря.

2》 Важко, голосно вдихати повітря чи дихати.

3》 розм. Рухаючись, видавати плескіт (про рідину або що-небудь у рідині, з рідиною); хлюпати.

|| безос.

Значення в інших словниках

1. хлипати — Ридати [IX]  Словник з творів Івана Франка
2. хлипати — хли́пати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. хлипати — Схлипувати, с. рюмсати, Р. пхикати, п! ПЛАКАТИ, ЖМ. хлюпати  Словник синонімів Караванського
4. хлипати — див. плакати  Словник синонімів Вусика
5. хлипати — ХЛИ́ПАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. Посилено, конвульсійно вдихати, із схлипуванням втягувати повітря, перев. від плачу або від сміху. Плакала [Гаїнка] довго, тоді помалу-малу почала затихати, вже тільки хлипала, тільки здригалося їй усе тіло (Б.  Словник української мови у 20 томах
6. хлипати — ГОВОРИ́ТИ (передавати словами думки, почуття тощо, повідомляти про щось), КАЗА́ТИ, ПРОМОВЛЯ́ТИ, ПРОКА́ЗУВАТИ, ВИМОВЛЯ́ТИ, БАЛА́КАТИ, МО́ВИТИ, МОВЛЯ́ТИ заст., ПОВІДА́ТИ заст., ПРОРІКА́ТИ поет., РЕКТИ́ заст., поет., БА́ЯТИ фольк., ДЕ́ЙКАТИ діал.  Словник синонімів української мови
7. хлипати — ХЛИ́ПАТИ, аю, аєш, недок. 1. Посилено, судорожно вдихати, втягувати повітря, перев. від плачу або від сміху. Плакала [Гаїнка] довго, тоді помалу-малу почала затихати, вже тільки хлипала, тільки здригалося їй усе тіло (Гр.  Словник української мови в 11 томах
8. хлипати — Хлипати, -паю, -єш и -плю, -плеш гл. 1) Всхлипывать, плакать. Прийшла Венера іскривившись.... і стала хлипать перед ним. Котл. Ен. I. 12. Петрунева пенька слізоньками хлипає. КС. 1882. V. 363. 2) О сапогахъ, въ кот.  Словник української мови Грінченка