хлипання

хли́пання

-я, с.

Дія за знач. хлипати і звуки, утворювані цією дією.

Значення в інших словниках

1. хлипання — хли́пання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. хлипання — див. хлюпання  Словник синонімів Вусика
3. хлипання — ХЛИ́ПАННЯ, я, с. Дія за знач. хли́пати і звуки, утворювані цією дією. Нараз голосне хлипання перервало мовчанку. Се плакала Таня (І. Франко); Зразу, з світу, нічого не можна розібрати в хаті.  Словник української мови у 20 томах
4. хлипання — Хли́пання, -ння, -нню  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. хлипання — ХЛИ́ПАННЯ, я, с. Дія за знач. хли́пати і звуки, утворювані цією дією. Нараз голосне хлипання перервало мовчанку. Се плакала Таня (Фр., І, 1955, 322); Зразу, з світу, нічого не можна розібрати в хаті.  Словник української мови в 11 томах
6. хлипання — Хлипання, -ня с. Всхлипываніе, плачъ. І хлипання все росказати, і крик, і охання, і жаль. Котл. Ен. VI. 49.  Словник української мови Грінченка