хлопчачий

хлопча́чий

-а, -е.

Прикм. до хлопець 1).

|| Пов'язаний з періодом дитинства та юнацтва.

|| Признач. для хлопця. Хлопчаче ім'я.

|| Власт. хлопцеві, хлопцям; як у хлопця.

Значення в інших словниках

1. хлопчачий — хлопча́чий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. хлопчачий — ХЛОПЧА́ЧИЙ, а, е. Прикм. до хло́пець 1. Старигани були дуже старі, з їхньої хлопчачої точки зору, й майже древні. Одначе з ними приємно дружити (Ю. Яновський); Васько вилазить на піч, кладе голову на руки і віддається своїм хлопчачим мріям (М.  Словник української мови у 20 томах
3. хлопчачий — Хлопча́чий, -ча, -че  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. хлопчачий — ХЛОПЧА́ЧИЙ, а, е. Прикм. до хло́пець 1. Старигани були дуже старі, з їхньої хлопчачої точки зору, й майже древні. Одначе з ними приємно дружити (Ю. Янов.  Словник української мови в 11 томах