хлопчачий
хлопча́чий
-а, -е.
Прикм. до хлопець 1).
|| Пов'язаний з періодом дитинства та юнацтва.
|| Признач. для хлопця. Хлопчаче ім'я.
|| Власт. хлопцеві, хлопцям; як у хлопця.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хлопчачий — хлопча́чий прикметник Орфографічний словник української мови
- хлопчачий — ХЛОПЧА́ЧИЙ, а, е. Прикм. до хло́пець 1. Старигани були дуже старі, з їхньої хлопчачої точки зору, й майже древні. Одначе з ними приємно дружити (Ю. Яновський); Васько вилазить на піч, кладе голову на руки і віддається своїм хлопчачим мріям (М. Словник української мови у 20 томах
- хлопчачий — Хлопча́чий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- хлопчачий — ХЛОПЧА́ЧИЙ, а, е. Прикм. до хло́пець 1. Старигани були дуже старі, з їхньої хлопчачої точки зору, й майже древні. Одначе з ними приємно дружити (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах