Великий тлумачний словник сучасної мови

хлорат

хлора́т

-у, ч.

Безбарвна кристалічна отруйна речовина, сіль хлоратної кислоти; застосовують у піротехніці, виробництві сірників тощо.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. хлорат — хлора́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. хлорат — ХЛОРА́Т, у, ч. Безбарвна кристалічна отруйна речовина, сіль хлорнуватої кислоти, яку застосовують у піротехніці, виробництві сірників тощо. Хлорат магнію .. – білий порошок, розчиняється у воді, гігроскопічний, на повітрі розпливається (зберігають у закритій тарі) (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. хлорат — Хлора́т, -ту (хем.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. хлорат — ХЛОРА́Т, у, ч. Безбарвна кристалічна отруйна речовина, сіль хлорнуватої кислоти; застосовують у піротехніці, виробництві сірників тощо. Хлорат магнію .. — білий порошок, розчиняється у воді, гігроскопічний, на повітрі розпливається (зберігають у закритій тарі) (Укр. с.-г. енц., III, 1972, 432).  Словник української мови в 11 томах