Словник української мови в 11 томах

хлорат

ХЛОРА́Т, у, ч. Безбарвна кристалічна отруйна речовина, сіль хлорнуватої кислоти; застосовують у піротехніці, виробництві сірників тощо.

Хлорат магнію .. — білий порошок, розчиняється у воді, гігроскопічний, на повітрі розпливається (зберігають у закритій тарі) (Укр. с.-г. енц., III, 1972, 432).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. хлорат — хлора́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. хлорат — ХЛОРА́Т, у, ч. Безбарвна кристалічна отруйна речовина, сіль хлорнуватої кислоти, яку застосовують у піротехніці, виробництві сірників тощо. Хлорат магнію .. – білий порошок, розчиняється у воді, гігроскопічний, на повітрі розпливається (зберігають у закритій тарі) (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. хлорат — -у, ч. Безбарвна кристалічна отруйна речовина, сіль хлоратної кислоти; застосовують у піротехніці, виробництві сірників тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хлорат — Хлора́т, -ту (хем.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)