хлорат
ХЛОРА́Т, у, ч. Безбарвна кристалічна отруйна речовина, сіль хлорнуватої кислоти; застосовують у піротехніці, виробництві сірників тощо.
Хлорат магнію .. — білий порошок, розчиняється у воді, гігроскопічний, на повітрі розпливається (зберігають у закритій тарі) (Укр. с.-г. енц., III, 1972, 432).
Словник української мови (СУМ-11)