хлорамін

ХЛОРАМІ́Н, у, ч. Хімічна сполука, хлоропохідна аміаку або амінів, розчин якої використовують як дезинфікуючий та знебарвлюючий засіб.

Хлорамін — білий кристалічний порошок, розчинний у воді, з слабим запахом хлору (Підручник дезинф.., 1953, 119);

В дію вступив хлорамін. Ця речовина містить активний хлор і тому є добрим знебарвлюючим та дезинфікуючим засобом (Наука.., 8, 1965, 56).

Значення в інших словниках

1. хлорамін — хлорамі́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. хлорамін — ХЛОРАМІ́Н, у, ч. Хімічна сполука, хлоропохідна аміаку або амінів, розчин якої використовують як дезінфікаційний та знебарвлювальний засіб. Хлорамін – білий кристалічний порошок, розчинний у воді, з слабим запахом хлору (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. хлорамін — -у, ч. Хімічна сполука, хлоропохідна амоніаку або амінів, розчин якої використовують як дезінфікуючий та знебарвлювальний засіб.  Великий тлумачний словник сучасної мови