Орфографічний словник української мови

хлорамін

хлорамі́н

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. хлорамін — ХЛОРАМІ́Н, у, ч. Хімічна сполука, хлоропохідна аміаку або амінів, розчин якої використовують як дезінфікаційний та знебарвлювальний засіб. Хлорамін – білий кристалічний порошок, розчинний у воді, з слабим запахом хлору (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
  2. хлорамін — -у, ч. Хімічна сполука, хлоропохідна амоніаку або амінів, розчин якої використовують як дезінфікуючий та знебарвлювальний засіб.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. хлорамін — ХЛОРАМІ́Н, у, ч. Хімічна сполука, хлоропохідна аміаку або амінів, розчин якої використовують як дезинфікуючий та знебарвлюючий засіб. Хлорамін — білий кристалічний порошок, розчинний у воді, з слабим запахом хлору (Підручник дезинф..  Словник української мови в 11 томах