хлорамін

ХЛОРАМІ́Н, у, ч.

Хімічна сполука, хлоропохідна аміаку або амінів, розчин якої використовують як дезінфікаційний та знебарвлювальний засіб.

Хлорамін – білий кристалічний порошок, розчинний у воді, з слабим запахом хлору (з навч. літ.);

В дію вступив хлорамін. Ця речовина містить активний хлор і тому є добрим знебарвлювальним та дезинфікаційним засобом (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. хлорамін — хлорамі́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. хлорамін — -у, ч. Хімічна сполука, хлоропохідна амоніаку або амінів, розчин якої використовують як дезінфікуючий та знебарвлювальний засіб.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. хлорамін — ХЛОРАМІ́Н, у, ч. Хімічна сполука, хлоропохідна аміаку або амінів, розчин якої використовують як дезинфікуючий та знебарвлюючий засіб. Хлорамін — білий кристалічний порошок, розчинний у воді, з слабим запахом хлору (Підручник дезинф..  Словник української мови в 11 томах