хлорамін
ХЛОРАМІ́Н, у, ч.
Хімічна сполука, хлоропохідна аміаку або амінів, розчин якої використовують як дезінфікаційний та знебарвлювальний засіб.
Хлорамін – білий кристалічний порошок, розчинний у воді, з слабим запахом хлору (з навч. літ.);
В дію вступив хлорамін. Ця речовина містить активний хлор і тому є добрим знебарвлювальним та дезинфікаційним засобом (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хлорамін — хлорамі́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- хлорамін — -у, ч. Хімічна сполука, хлоропохідна амоніаку або амінів, розчин якої використовують як дезінфікуючий та знебарвлювальний засіб. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хлорамін — ХЛОРАМІ́Н, у, ч. Хімічна сполука, хлоропохідна аміаку або амінів, розчин якої використовують як дезинфікуючий та знебарвлюючий засіб. Хлорамін — білий кристалічний порошок, розчинний у воді, з слабим запахом хлору (Підручник дезинф.. Словник української мови в 11 томах