хлорамін
ХЛОРАМІ́Н, у, ч. Хімічна сполука, хлоропохідна аміаку або амінів, розчин якої використовують як дезинфікуючий та знебарвлюючий засіб.
Хлорамін — білий кристалічний порошок, розчинний у воді, з слабим запахом хлору (Підручник дезинф.., 1953, 119);
В дію вступив хлорамін. Ця речовина містить активний хлор і тому є добрим знебарвлюючим та дезинфікуючим засобом (Наука.., 8, 1965, 56).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хлорамін — хлорамі́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- хлорамін — ХЛОРАМІ́Н, у, ч. Хімічна сполука, хлоропохідна аміаку або амінів, розчин якої використовують як дезінфікаційний та знебарвлювальний засіб. Хлорамін – білий кристалічний порошок, розчинний у воді, з слабим запахом хлору (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
- хлорамін — -у, ч. Хімічна сполука, хлоропохідна амоніаку або амінів, розчин якої використовують як дезінфікуючий та знебарвлювальний засіб. Великий тлумачний словник сучасної мови