хльосткий

хльостки́й

-а, -е.

1》 Який сильно, дошкульно б'є.

2》 Який сильно хльоскає, шмагає по чому-небудь (про дощ, сніг, вітер і т. ін.).

3》 перен. Який глибоко вражає, висловлений з влучною, часто образливою прямотою; гострий, дошкульний.

4》 розм. Дзвінкий, гучний (про удар, звук).

Значення в інших словниках

1. хльосткий — хльостки́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. хльосткий — ХЛЬОСТКИ́Й, а́, е́. 1. Який сильно, дошкульно б'є. І переможця сміх Мене ударив, як хльосткий батіг (Д. Павличко). 2. Який сильно хльоскає, шмагає по чому-небудь (про дощ, сніг, вітер і т. ін.).  Словник української мови у 20 томах
3. хльосткий — ГОЛОСНИ́Й (про голос, звук — який добре чути), ГУЧНИ́Й, ГРОМОВИ́Й підсил., ГРОМОПОДІ́БНИЙ підсил., ДЗВІНКИ́Й, ЗВУ́ЧНИЙ, ГРИМКИ́Й, ЗИ́ЧНИЙ, ХЛЬОСТКИ́Й розм.  Словник синонімів української мови
4. хльосткий — ХЛЬОСТКИ́Й, а́, е́. 1. Який сильно, дошкульно б’є. І переможця сміх Мене ударив, як хльосткий батіг (Павл., Бистрина, 1959, 209). 2. Який сильно хльоскає, шмагає по чому-небудь (про дощ, сніг, вітер і т. ін.).  Словник української мови в 11 томах