хлюпнути

хлю́пнути

хлюпну, хлюпнеш, док., перех. і неперех.

1》 Однокр. до хлюпати.

2》 Сильно политися, потекти звідкись.

|| Сильно полити (про дощ).

|| на кого – що. Линути, бризнути на кого-, що-небудь.

|| розм. Раптово политися з очей (про сльози).

|| Розлити, розплескати якусь рідину з чого-небудь.

|| перен., розм. Від сильного хвилювання, зніяковіння тощо раптово прилити до голови, обличчя (про кров).

Значення в інших словниках

1. хлюпнути — хлю́пну́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. хлюпнути — ХЛЮ́ПНУ́ТИ, хлю́пну́, хлю́пне́ш, док., що і прям. дод. 1. Однокр. до хлю́пати. Остап з Соломією потиху спустили пліт на річку. Він хлюпнув і глибоко осів у воду (М.  Словник української мови у 20 томах
3. хлюпнути — ЛИНУ́ТИ (почати литися раптово й з великою силою), ПОЛИ́ТИ, ПОЛИ́ТИСЯ, ПОСИ́ПАТИ, ХЛИ́НУТИ підсил., РИ́НУТИ підсил., ХЛЮ́ПНУТИ, БУРХНУ́ТИ розм., БУ́ХНУТИ розм., ПОЛЛЯ́ТИСЯ рідко; ПОРИ́НУ́ТИ розм., УПЕРІ́ЩИТИ (ВПЕРІ́ЩИТИ) розм.  Словник синонімів української мови
4. хлюпнути — Хлю́пнути, -ну, -неш; хлю́пни́, -ні́ть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. хлюпнути — ХЛЮ́ПНУ́ТИ, хлю́пну́, хлю́пне́ш, док., перех. і неперех. 1. Однокр. до хлю́пати. Остап з Соломією потиху спустили пліт на річку. Він хлюпнув і глибоко осів у воду (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
6. хлюпнути — Хлюпнути, -ну, -неш гл. одн. в. отъ хлюпати. Плеснуть. Водою йде — не хлюпне. Ном., стр. 291, № 24.  Словник української мови Грінченка