хмаринка —
[хмаринка] -нкие, д. і м. -н'ц'і, р. мн. -нок
Орфоепічний словник української мови
хмаринка —
ХМАРИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до хмари́на. На полудневому небі так, як і було – ні хмаринки (О. Довженко); Ми збирали з сином на землі каштани, Ми дивились довго, як хмаринка тане, Як хмаринка тане, як синіє синь, Як колише вітер струни павутинь (М.
Словник української мови у 20 томах
хмаринка —
ХМАРИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до хмари́на. На полудневому небі так, як і було — ні хмаринки (Довж., І, 1958, 67); Ми збирали з сином на землі каштани, Ми дивились довго, як хмаринка тане, Як хмаринка тане, як синіє синь...
Словник української мови в 11 томах
хмаринка —
Хмарина, -ни ж. Туча. Сизенькі хмарини.... по небу простягліїся. О. 1862. VIII. 17. Зацвів козак рожиною, дівка калиною, розійшлися вони чорною хмариною. Чуб. V. 283. ум. хмаринка, хмариночка. Сияло сонце в небесах, а ні хмариночки. Шевч. 100.
Словник української мови Грінченка