хникання

хни́кання

-я, с., розм.

Дія за знач. хникати і звуки, утворювані цією дією.

Значення в інших словниках

1. хникання — хни́кання іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. хникання — ХНИ́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. хни́кати і звуки, утворювані цією дією. Хникання привело Олексу до себе, одразу почув себе відвічальним [відповідальним] за становище, одразу злетіли з нього колективні страхи й влилася в серце індивідуальна сила (Г. Хоткевич).  Словник української мови у 20 томах
3. хникання — ХНИ́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. хни́кати і звуки, утворювані цією дією.  Словник української мови в 11 томах