хникати

хни́кати

хникаю, хникаєш і хничу, хничеш, недок., розм.

1》 Жалібно плакати, видаючи уривчасті неголосні носові звуки.

2》 перен. Говорити плаксивим голосом.

|| Набридливо скаржитися кому-небудь на щось, намагаючись викликати співчуття.

Значення в інших словниках

1. хникати — хни́кати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. хникати — Пхикати, пхикнути, випхикувати, випхикнути, зіпхикати, зіпхикнути, попхикати, пхинькати, пхинькнути, випхинькувати, випхинькнути, зіпхинькувати, зіпхинькнути, попхинькати, скімлити, вискімлювати, вискімлити, зіскімлювати, зіскімлити, наскімлювати...  Словник чужослів Павло Штепа
3. хникати — ХНИ́КАТИ, хни́каю, хни́каєш і хни́чу, хни́чеш, недок., розм. 1. Жалібно плакати, видаючи уривчасті неголосні носові звуки. – І моя баба Ганна колись була весела, а тепер все або хникає, або лається (І.  Словник української мови у 20 томах
4. хникати — ПЛА́КАТИ (лити сльози з горя, від болю тощо), РЮ́МАТИ розм., РЮ́МСАТИ розм., СЛИ́НИТИ зневажл., НЮ́НИТИ зневажл., НЮ́НІ РОЗПУСКА́ТИ зневажл., СКВИ́РИТИ діал., СКВИ́РИТИСЯ діал.; РИДА́ТИ, РЕВІ́ТИ розм., РЕВТИ́ розм., ВИ́ТИ розм., РОЗЛИВА́ТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
5. хникати — ХНИ́КАТИ, хни́каю, хни́каєш і хни́чу, хни́чеш, недок., розм. 1. Жалібно плакати, видаючи уривчасті неголосні носові звуки. — І моя баба Ганна колись була весела, а тепер все або хникає, або лається (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах