хникати
хни́кати
хникаю, хникаєш і хничу, хничеш, недок., розм.
1》 Жалібно плакати, видаючи уривчасті неголосні носові звуки.
2》 перен. Говорити плаксивим голосом.
|| Набридливо скаржитися кому-небудь на щось, намагаючись викликати співчуття.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хникати — хни́кати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- хникати — Пхикати, пхикнути, випхикувати, випхикнути, зіпхикати, зіпхикнути, попхикати, пхинькати, пхинькнути, випхинькувати, випхинькнути, зіпхинькувати, зіпхинькнути, попхинькати, скімлити, вискімлювати, вискімлити, зіскімлювати, зіскімлити, наскімлювати... Словник чужослів Павло Штепа
- хникати — ХНИ́КАТИ, хни́каю, хни́каєш і хни́чу, хни́чеш, недок., розм. 1. Жалібно плакати, видаючи уривчасті неголосні носові звуки. – І моя баба Ганна колись була весела, а тепер все або хникає, або лається (І. Словник української мови у 20 томах
- хникати — ПЛА́КАТИ (лити сльози з горя, від болю тощо), РЮ́МАТИ розм., РЮ́МСАТИ розм., СЛИ́НИТИ зневажл., НЮ́НИТИ зневажл., НЮ́НІ РОЗПУСКА́ТИ зневажл., СКВИ́РИТИ діал., СКВИ́РИТИСЯ діал.; РИДА́ТИ, РЕВІ́ТИ розм., РЕВТИ́ розм., ВИ́ТИ розм., РОЗЛИВА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- хникати — ХНИ́КАТИ, хни́каю, хни́каєш і хни́чу, хни́чеш, недок., розм. 1. Жалібно плакати, видаючи уривчасті неголосні носові звуки. — І моя баба Ганна колись була весела, а тепер все або хникає, або лається (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах