хникати
ХНИ́КАТИ, хни́каю, хни́каєш і хни́чу, хни́чеш, недок., розм.
1. Жалібно плакати, видаючи уривчасті неголосні носові звуки.
– І моя баба Ганна колись була весела, а тепер все або хникає, або лається (І. Нечуй-Левицький);
Уляна з злістю й ненавистю глянула у той куток, де в колисці хникало маленьке, червоненьке, нікому нічого не винне дитятко (М. Коцюбинський);
[Таня:] І ви, Зіля, кидаєте мене. Що ж мені тепер робити? Сяду та й буду рюмсать. (Схиляє голову, в жарт хникає) (С. Васильченко).
2. перен. Говорити плаксивим голосом.
– Чого ж ти з дому пішов?.. – Я не ходив, мене Карпо підбив, – хникав Івась (Панас Мирний);
// Набридливо скаржитися кому-небудь на щось, намагаючись викликати співчуття.
– Ой я бідна удовиця, – Стала хникать жалібниця (Л. Глібов);
– Може, котрийсь з моїх хлопців почне хникати, то ви не кажіть про це Зарічному, – самі розберемось... (М. Ю. Тарновський).
Значення в інших словниках
- хникати — хни́кати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- хникати — Пхикати, пхикнути, випхикувати, випхикнути, зіпхикати, зіпхикнути, попхикати, пхинькати, пхинькнути, випхинькувати, випхинькнути, зіпхинькувати, зіпхинькнути, попхинькати, скімлити, вискімлювати, вискімлити, зіскімлювати, зіскімлити, наскімлювати... Словник чужослів Павло Штепа
- хникати — хникаю, хникаєш і хничу, хничеш, недок., розм. 1》 Жалібно плакати, видаючи уривчасті неголосні носові звуки. 2》 перен. Говорити плаксивим голосом. || Набридливо скаржитися кому-небудь на щось, намагаючись викликати співчуття. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хникати — ПЛА́КАТИ (лити сльози з горя, від болю тощо), РЮ́МАТИ розм., РЮ́МСАТИ розм., СЛИ́НИТИ зневажл., НЮ́НИТИ зневажл., НЮ́НІ РОЗПУСКА́ТИ зневажл., СКВИ́РИТИ діал., СКВИ́РИТИСЯ діал.; РИДА́ТИ, РЕВІ́ТИ розм., РЕВТИ́ розм., ВИ́ТИ розм., РОЗЛИВА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- хникати — ХНИ́КАТИ, хни́каю, хни́каєш і хни́чу, хни́чеш, недок., розм. 1. Жалібно плакати, видаючи уривчасті неголосні носові звуки. — І моя баба Ганна колись була весела, а тепер все або хникає, або лається (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах