хникання
ХНИ́КАННЯ, я, с., розм.
Дія за знач. хни́кати і звуки, утворювані цією дією.
Хникання привело Олексу до себе, одразу почув себе відвічальним [відповідальним] за становище, одразу злетіли з нього колективні страхи й влилася в серце індивідуальна сила (Г. Хоткевич).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хникання — хни́кання іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
- хникання — -я, с., розм. Дія за знач. хникати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хникання — ХНИ́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. хни́кати і звуки, утворювані цією дією. Словник української мови в 11 томах