холостий

холости́й

-а, -е.

1》 Який не перебуває в шлюбі (про чоловіка, хлопця); неодружений, нежонатий.

2》 Не здатний вражати ціль (про патрон, заряд, стрільбу).

|| у знач. ім. холостий, -того, ч. Патрон без кулі, снаряда, дробу.

3》 тех. Який не приводить у рух інші механізми, машини і т. ін., діє без навантаження, не виконує корисної роботи.

|| Здійснюваний транспортом без вантажу. Холостий рейс.

4》 с. г. Не запліднений чи без приплоду (про самиць тварин).

5》 Те саме, що кастрований. Холостий бик.

Значення в інших словниках

1. холостий — холости́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. холостий — (хід) Т. яловий, неробочий, вільний, гулящий, (постріл) сліпий.  Словник синонімів Караванського
3. холостий — (рух машини) даремний, (людина) див. холостяк  Словник чужослів Павло Штепа
4. холостий — ХОЛОСТИ́Й, а́, е́. 1. Який не перебуває в шлюбі (про чоловіка, хлопця); неодружений, нежонатий. Та усе козаченьки молодії. Вони нежонаті, холостії (П. Чубинський); – Холостий-нежонатий, тому й грошики маю, – ударив він себе по кишені (І.  Словник української мови у 20 томах
5. холостий — на холосто́му ходу́. Без потрібних, необхідних результатів, без бажаних наслідків; безрезультатно. — На холостому ходу працюємо! — Тобто як? — А так, Митричу, поту багато, а толку мало (П. Панч).  Фразеологічний словник української мови
6. холостий — НЕОДРУ́ЖЕНИЙ (про чоловіка — який не перебуває в шлюбі), НЕЖОНА́ТИЙ розм., ХОЛОСТИ́Й розм. Молоді покоївки, яких часто міняв неодружений пан, спочатку пирхали з таких витівок (М.  Словник синонімів української мови
7. холостий — ХОЛОСТИ́Й, а́, е́. 1. Який не перебуває в шлюбі (про чоловіка, хлопця); неодружений, нежонатий. Та усе козаченьки молодії. Вони нежонаті, холостії (Чуб., V, 1874, 851); — Холостий-нежонатий, тому й грошики маю,— ударив він себе по кишені (Мур., Бук.  Словник української мови в 11 томах