хоробрий
хоро́брий
-а, -е.
Який не піддається страху; сміливий, відважний.
|| Який не боїться труднощів, небезпечних наслідків; рішучий.
|| Здійснюваний відважними, безстрашними людьми.
|| Сповнений дерзань, поривань.
|| Який не боїться нападати, добуваючи їжу або захищаючи життя своє і свого потомства (про тварин).
|| Який виражає відвагу, безстрашність. Хоробрий вигляд.
|| у знач. ім. хоробрий, -рого, ч. Той, хто не піддається страху.
Великий тлумачний словник сучасної української мови