Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
хроніст —
хроні́ст іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
хроніст —
ХРОНІСТ – ХРОНІКЕР – ХРОНІКАР Хроніст, -а. Той, хто записує події в часовій послідовності; літописець. Хронікер, -а. Співробітник відділу хроніки в газеті, журналі, на радіомовленні тощо. Хронікар, -я, ор. -ем, заст. Те саме, що хроніст.
Літературне слововживання
хроніст —
ХРОНІ́СТ, а, ч. Укладач хроніки (у 1 знач.). Найзначнішим торговим пунктом Стародавньої Русі був Київ. Тут, за повідомленням німецького хроніста початку XI ст. Тітмара Мерзебурзького, існувало вісім ринків (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
хроніст —
ХРОНІ́СТ, а, ч. Укладач хроніки (у 1 знач.). Найзначнішим торговим пунктом Стародавньої Русі був Київ. Тут, за повідомленням німецького хроніста початку XI ст. Тітмара Мерзебурзького, існувало вісім ринків (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 437).
Словник української мови в 11 томах