хроніст
ХРОНІ́СТ, а, ч.
Укладач хроніки (у 1 знач.).
Найзначнішим торговим пунктом Стародавньої Русі був Київ. Тут, за повідомленням німецького хроніста початку XI ст. Тітмара Мерзебурзького, існувало вісім ринків (з наук. літ.);
Уже руські середньовічні хроністи й історики ХVІІІ століття цікавилися скіфами, намагалися включити їх у загальні огляди початкової пори руської державності (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)