хропак

хропа́к

-а, ч., розм.

Те саме, що хропіння. Давати хропака.

Значення в інших словниках

1. хропак — хропа́к іменник чоловічого роду хропіння розм.  Орфографічний словник української мови
2. хропак — ХРОПА́К, а́, ч., розм. Те саме, що хропі́ння. Я послав йому вслід глибокого хропака, хоч очі мої дивилися й бачили гостро, як ніколи (І. Микитенко); Ач якого хропака затинає! (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
3. хропак — дава́ти (задава́ти, дави́ти, зневажл. де́рти) / да́ти (зада́ти) хропака́. Міцно спати. На полиці напроти — два підлітки в робочих спецівках. Підмостили під голови грубі черевики й дають хропака (І.  Фразеологічний словник української мови
4. хропак — ХРОПА́К, а́, ч., розм. Те саме, що хропі́ння. Я послав йому вслід глибокого хропака, хоч очі мої дивилися й бачили гостро, як ніколи (Мик., Кадильниця, 1959,61). ♦ Дава́ти (да́ти, задава́ти, зада́ти і т. ін.) хропака́ — спати міцно, з хропінням.  Словник української мови в 11 томах
5. хропак — Хропак, -ка м. Крѣпкій сонъ съ храпѣніемъ. Дав хропака аж геть-геть до вечора. Ач якого хропака затинає! Харьк.  Словник української мови Грінченка