хряпання

хря́пання

-я, с., розм.

Дія за знач. хряпати і звуки, утворювані цією дією.

Значення в інших словниках

1. хряпання — хря́пання іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. хряпання — ХРЯ́ПАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. хря́пати і звуки, утворювані цією дією. Царенко почув сполоханий голос дружини, глухе хряпання дверей і ще якийсь гуркіт і сердиту лайку (І.  Словник української мови у 20 томах
3. хряпання — ХРЯ́ПАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. хря́пати і звуки, утворювані цією дією. Царенко почув сполоханий голос дружини, глухе хряпання дверей і ще якийсь гуркіт і сердиту лайку (Цюпа, Грози..  Словник української мови в 11 томах