Значення в інших словниках
-
хутірець —
хутіре́ць іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
хутірець —
див. хутір
Словник синонімів Вусика
-
хутірець —
ХУТІРЕ́ЦЬ, рідше ХУТОРЕ́ЦЬ, рця́, ч. Зменш.-пестл. до ху́тір. Схотілось мені навідаться у рідний край – глянуть на свій хутірець і поклониться батьківській і матчиній могилці (О.
Словник української мови у 20 томах
-
хутірець —
Хутіре́ць, -рця́; -рці́, -рці́в
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
хутірець —
ХУТІРЕ́ЦЬ, рідше ХУТОРЕ́ЦЬ, рця́, ч. Зменш.-пестл. до ху́тір. Схотілось мені навідаться у рідний край — глянуть на свій хутірець і поклониться батьківській і матчиній могилці (Стор.
Словник української мови в 11 томах
-
хутірець —
Хутір, -тора м. Отдѣльная усадьба внѣ селенія, выселокъ. Як би з хутора, то б і повірила. Ном. № 6878. З давнього-давна у гаї над ставом удвох собі на хуторі жили. Шевч. ум. хутірець, хуторець, хуторо́к. К. ЧР. 104. МВ. І. 139. Жила вдова хуторцем. Г. Барв. 304.
Словник української мови Грінченка